Dick Swaab “We Are Our Brains”.
Книгу всесвітньо відомого нідерландського дослідника мозку Діка Свааба “Ми - це наш мозок” я читав невеличкими шматочками протягом декількох місяців. Це виявилось одне з найдовших некинутих читань у моєму житті. Не знаю, через що так сталося - чи то через мій трохи пригнічений настрій цією весною, чи то стиль книжки для мене виявився трохи нетиповим та нелегким - але в будь-якому разі ця книга однозначно заслуговує на те, щоб бути прочитаною більшістю людей по всьому світу, і в українському суспільстві також.
Як мозок пов’язаний з абсолютно всіма аспектами життя людини, так і ця книга про мозок чіпляє надзвичайно багато важливих тем, важливих як для окремої людини, так і для суспільства. Як взаємодіє мозок матері з мозком дитини під час вагітності та народження? Стать, гендерна ідентичність та сексуальна орієнтація - на яких етапах розвитку плоду вони формуються? Яка хімія статевого дозрівання, закоханості та сексуального потягу? Агресія, аутизм, шизофренія - що про них відомо сучасним дослідникам? Механізми пам’яті. Яка біологія закладена в основу моральної поведінки? Які особливості розвитку мозку зумовлюють релігійність людей? Що спричиняє присмертні переживання: бачення “тунелю зі світлом”, згадування “всього життя перед очима” та відчуття виходу зі власного тіла? Наскільки ми вільні у своїх вчинках? Наскільки педофіл як людина з дуже особливою сексуальною орієнтацією чи маніяк, як людина з порушенням емпатії та особливою агресією відповідальні за те, ким вони є? Чи за це, може, більш відповідальна їхня мати, котра палила тютюн на стадії вагітності чи вживала інші шкідливі речовини? Наскільки люди вільні у виборі того, ким вони є чи ким вони стають? Які бувають порушення мозку та хвороби? Наскільки часто та різноманітно природа “помиляється” у своєму творенні людей з особливостями та порушеннями розвитку? Хвороба Альцгеймера - як деградує мозок? Про що варто подумати заздалегідь з приводу своєї смерті або смерті близьких? Що відомо про еволюцію мозку тварин та людини як одної з тварин? Оце неповний перелік тем з книжки, щодо більшості яких, на мій погляд, в суспільстві або майже відсутня сучасна інформація, або ця інформація та дискурс є надзвичайно недостатніми.
Якщо б мене спросили, яку найкориснішу ідею можна здобути з цієї книги, то я б сказав, що це наступне. Формування мозку починається на ранніх стадіях вагітності й завершується приблизно у 20-25 років. Що раніший етап взяти, то інтенсивніші біологічні процеси відбуваються і то більший вплив на розвиток мозку та особистості людини можна вчинити. Дуже багато речей і аспектів особистості та характеру, навіть тих, які проявляються лише в підлітковому віці, закладаються ще до народження. Ще на етапі вагітності недостатнім харчуванням або вживанням наркотичних (тютюн, алкоголь та інші) чи просто токсичних (свинець, …) речовин можна спричинити надзвичайно серйозний вплив - від простого відхилення в сексуальній орієнтації чи рівня агресії в характері до багатьох серйозних захворювань та порушень. У ранньому дитинстві на вроджені аспекти накладаються типові паттерни поведінки, сприйняття світу через рідну мову, релігійність - паттерни, які потім залишаться на все життя. Сформованою особистість варто вважати лише з 20-25 років. До цього періоду - все важливо, і що раніше, то важливіше.
Отже, зміст цієї книги має важливе суспільне значення. З ним варто знайомити людей. Але є одне “але”. Особисто мені дуже не сподобався стиль, в якому ця книжка написана. Якщо коротко, то, на мій погляд, автор веде розповідь не з позицій обґрунтування та аналізу, не від бажання пояснити читачеві звідки береться те чи інше твердження, а скоріше з позицій простого викладення кінцевих фактів від авторитетної людини. Тобто я як читач не отримав абсолютно ніякого задоволення від дійсно розуміння, як науковці дійшли того чи іншого висновку, мені довелося покладатися на авторитет Діка Свааба і приймати багато речей на віру, а я цього не люблю. Так, автор - дійсно класний науковець, один з провідних дослідників мозку у світі. І дійсно, в багатьох моментах він дає для своїх тверджень начерки обґрунтувань, трошки розповідає, що були проведені такі й такі досліди, зустрічалися такі патології… Але все одно, на мій погляд, він постійно дозволяє собі надзвичайно багато категоричних необґрунтованих тверджень. Якщо б я не читав ще книжки та наукові статті на цю тему і багато фактів не знав вже заздалегідь, то, чесно кажучи, в мене як у інколи доволі прискіпливого читача виникли б претензії на кшалт “автор забагато собі дозволяє у висновках та твердженнях”. Хочу ще раз уточнити, що в мене отакі претензії лише по стилю, я не зустрів у книжці жодної неузгодженої з іншими джерелами інформації. Тобто книжка, дійсно, корисна і правдива, але на жаль для впливу на читача, мабуть, потрібна певна неабияка довіра до автора. Такі справи.
Але в будь-якому разі зміст, теми та цінності, що несе книга “Ми - це наш мозок” варті того, щоб познайомитися з ними.
Комментариев нет:
Отправить комментарий