Батькам слід вчитися краще узгоджувати свої прагнення щодо освіти власних дітей зі своїми реальними очікуваннями від їх освітніх досягнень. Для розвитку дітей надзвичайно корисно прагнути їхніх досягнень і ставити перед ними цілі, але важливо не вимагати аж занадто багато, більше, ніж діти реально можуть досягти. Очевидне твердження, так? Мені завжди подобається, коли досліджують нібито очевидні речі й або спростовують їх, або, як в цьому випадку, підтверджують та надають виважене і точне (наукове) підґрунтя.
Саме вимірюванню впливу прагнень та очікувань батьків на успішність дітей в математиці присвячено свіже дослідження Don't Aim Too High for Your Kids: Parental Overaspiration Undermines Students' Learning in Mathematics (за посиланням анотація, повний текст статті легко гуглиться).
За останні десятиріччя було проведено ряд досліджень, які виявили взаємозв'язок між успішністю дітей в освіті та прагненнями їхніх батьків - у сім'ях, де батьки прагнули та очікували від дітей кращих результатів, діти краще навчалися. У Великобританії, наприклад, як наслідок, зробили цілу інформаційну програму серед населення, щоб батьки більше мотивували своїх дітей на досягнення. Але всі ці дослідження мали ті чи інші недоліки: 1) не розглядали зміну успішності дітей у часі в залежності від ставлення батьків; 2) не розрізняли відношення прагнення та очікування; 3) аналізували на малих даних, на статистично малих кількостях дітей. Імовірно, це перше дослідження, позбавлене цих недоліків.
Група науковців проаналізувала дані щодо більш ніж 3500 дітей, еволюції їх математичних досягнень з 5 по 10 клас в школах Німеччини (також потім повторили аналіз для групи дітей в США). Окрім тестів з математики та тестів на когнітивні здібності для дітей, проводили регулярне опитування їх батьків - пропонували поставити дві оцінки. Перша оцінка пов’язана з твердженням “Ми хочемо, щоб наш син (донька) отримав таку оцінку” та вимірює прагнення (aspiration) батьків щодо успішності дитини. Друга оцінка відповідає на “Ми віримо, що наш син (дочка) може отримати таку оцінку” - це є виміром очікування (expectation) батьків щодо успішності своєї дитини.
Що виявили?
1. Існує залежність між підвищенням прагнень батьків та майбутнім підвищенням успішності дитини. Хотіти від дітей успішності та ставити дітям цілі - це покращує досягнення дітей. Взаємозв’язок між прагнення батьків і успішністю дітей працює в обидва боки у часі. Батьки прагнуть - і діти потім покращують результати. І навпаки, якщо діти покращують результати, то часто батьки починають прагнути більшого. :)
АЛЕ
2. Різниця між прагненнями батьків та їх реальними очікуваннями має негативний вплив на подальшу успішність дітей. Ситуація, коли батьки “хочуть” від дитини більше, ніж “очікують”, статистично значимо призводить до погіршення успішності.
Також виявили цікавий факт, що більш негативний ефект такі завищені прагнення мають у дітей з більш елітних шкіл, де середовище і так більш конкурентне та з високими вимогами. А у школах більш низького рівня освіти і вимог це негативне явище не так виражене.
Тож бажайте своїм дітям досягнень, плекайте своє прагнення, щоб діти були успішними, але оцінюйте його реалістично, узгоджуйте з можливостями дитини в даний момент.
Саме вимірюванню впливу прагнень та очікувань батьків на успішність дітей в математиці присвячено свіже дослідження Don't Aim Too High for Your Kids: Parental Overaspiration Undermines Students' Learning in Mathematics (за посиланням анотація, повний текст статті легко гуглиться).
За останні десятиріччя було проведено ряд досліджень, які виявили взаємозв'язок між успішністю дітей в освіті та прагненнями їхніх батьків - у сім'ях, де батьки прагнули та очікували від дітей кращих результатів, діти краще навчалися. У Великобританії, наприклад, як наслідок, зробили цілу інформаційну програму серед населення, щоб батьки більше мотивували своїх дітей на досягнення. Але всі ці дослідження мали ті чи інші недоліки: 1) не розглядали зміну успішності дітей у часі в залежності від ставлення батьків; 2) не розрізняли відношення прагнення та очікування; 3) аналізували на малих даних, на статистично малих кількостях дітей. Імовірно, це перше дослідження, позбавлене цих недоліків.
Група науковців проаналізувала дані щодо більш ніж 3500 дітей, еволюції їх математичних досягнень з 5 по 10 клас в школах Німеччини (також потім повторили аналіз для групи дітей в США). Окрім тестів з математики та тестів на когнітивні здібності для дітей, проводили регулярне опитування їх батьків - пропонували поставити дві оцінки. Перша оцінка пов’язана з твердженням “Ми хочемо, щоб наш син (донька) отримав таку оцінку” та вимірює прагнення (aspiration) батьків щодо успішності дитини. Друга оцінка відповідає на “Ми віримо, що наш син (дочка) може отримати таку оцінку” - це є виміром очікування (expectation) батьків щодо успішності своєї дитини.
Що виявили?
1. Існує залежність між підвищенням прагнень батьків та майбутнім підвищенням успішності дитини. Хотіти від дітей успішності та ставити дітям цілі - це покращує досягнення дітей. Взаємозв’язок між прагнення батьків і успішністю дітей працює в обидва боки у часі. Батьки прагнуть - і діти потім покращують результати. І навпаки, якщо діти покращують результати, то часто батьки починають прагнути більшого. :)
АЛЕ
2. Різниця між прагненнями батьків та їх реальними очікуваннями має негативний вплив на подальшу успішність дітей. Ситуація, коли батьки “хочуть” від дитини більше, ніж “очікують”, статистично значимо призводить до погіршення успішності.
Також виявили цікавий факт, що більш негативний ефект такі завищені прагнення мають у дітей з більш елітних шкіл, де середовище і так більш конкурентне та з високими вимогами. А у школах більш низького рівня освіти і вимог це негативне явище не так виражене.
Тож бажайте своїм дітям досягнень, плекайте своє прагнення, щоб діти були успішними, але оцінюйте його реалістично, узгоджуйте з можливостями дитини в даний момент.
Комментариев нет:
Отправить комментарий